Ось і ще одна прочитана книга Крістін Генни «Чотири вітри». До її творчості я маю особливе ставлення. Щоразу вона розбиває мені серце, і ця історія не стала винятком. Вона мене зачепила, а фінал змусив мене плакати.
Це роман про неймовірно сильну духом жінку, яка все своє життя мріяла стати матір’ю і знайти справжню родину. Книга дуже цікава та неймовірно захоплююча, сильно бере за душу. Це пронизлива історія про жіночу силу, сміливість, витривалість.
Головна героїня книги Ельза була нелюба в сім’ї. З дитинства вона була хворобливою дитиною, дурнушкою, невдахою на тлі успішних сестер. Її мати казала їй, що жоден чоловік не візьме її за дружину.
Зустрівши майбутнього чоловіка вона подумала, що все змінилося. Ельза завагітніла і батьки вигнали її з дому, але вона знайшла нову сім’ю, де її полюбили, як рідну дочку. Родина жила на фермі, яка годувала, давала їм життя, але курні бурі, що тривали місяцями, відсутність дощів, захворювання сина змусили Ельзу залишити все і з дітьми переїхати в світлу та хлібосольну Каліфорнію. Але і там їх зустріли труднощі. Життя в наметовому містечку, важка робота за гроші на бавовняному полі, знущання, відсутність коштів та їжі, страх за дітей.
Проживши 25 років у рідному домі, немов у ув’язненні, Ельза нарешті зважилася на зміни у житті. Любов інших людей завжди була для неї далекою, недосяжною, вона про неї мріяла день у день, але ні батьки, ні чоловік так і не подарували їй навіть крихти цього щастя.
Вся книга просякнута болем, несправедливістю важких часів, але в них є вогник надії! Думати, як дожити до жалюгідної винагороди за пекельну працю зі збору бавовни і мріяти про чисту воду з запашним милом, адже у цієї простої жінки є сила духу і велике серце, що вміє любити. Виявилося, що Ельза не з тих, хто легко здається.
Ця книга змушує багато про що задуматися і зрозуміти, як потрібно цінувати все те, що ми маємо.
Бібліотекар філії №30 Ніна Удалова
