Бібліотека №32 провела ряд заходів, присвячених 75-річчю визволення в’язнів концтабору Освенцим.
Вахту пам’яти жертв Голокосту колектив філії №32 розпочав за межами бібліотеки. 28 січня по запрошенню партнера — Одеської обласної філармонії — бібліотекарі відвідали концерт під управлінням народного артиста України Хобарта Ерла, який був присвячений до Міжнородного дня пам’яті жертв Голокосту. Національним одеським філармонічним оркестром було виконано: Концерт № 2 Фредеріка Шопена, Симфонія № 21 «Кадіш» Мечислава Вайнберга, Масонська траурна музика Моцарта.
29 січня колектив бібліотеки разом з міжнародною спільнотою, читачами і з друзями, клубом «Теплий дім» продовжили бібліотечну вахту в своїй літературній вітальні.
В цей день двері філіалу були відкриті для усіх бажаючих приєднатися до загальної печалі суспільства і запалити у своїх серцях «Скорботну свічку пам’яти святої».
Саме таку назву мав цей історичний захід, бо кожна людина – свічка Богові, і катастрофа єврейского народу стосується кожного з нас. Про це із душевною білью розповіла постійний партнер бібліотеки, представник міжнародного благодійного фонду «Хесед» Фаїна Фішензон. Свій виступ вона розпочала такими зворушливими словами:
Пам’ять – не має початку,
Пам’ять – не має кінця.
Попіл жертв Голокосту
Стукає в наші серця.
Під стук метронома усіх загиблих від рук нацистських катів було вшановано хвилиною мовчання.
Естафету скорботи далі перейняла завідуюча бібліотекою Викторія Семенова, яка посвятила свою розповідь жертвам нацизма під час окупації нашого міста, презентувала для всіх учасників вахти пам’яті книжкову виставку: «Одеса.Чорні дні Голокосту». Разом з нею, читачі думками побували на Алеї Праведників, дізналися про трагічні долі тисяч безвинно вбитих, погортали з душевним трепетом щоденики дітей катастрофи.
З великою повагою бібліотекар представила громаді живих свідків історії — Світлану та Нілу Корицькі, Михайла Славуцького, Анатолія Крамарова, які, будучи малими дітьми, пройшли через всі жахи канцтаборів, i на тілі яких й досі залишилися табірний номер. Увесь зал стоячі оплескував цім ветеранам, в якіх не озлобилися серця, і через все життя вони пронесли велику любов до людей.
Особисто для них свічку своєї пам’яти запалила улюблениця публіки, «дитина війни» Валентина Славуцька. Під могутні звуки 13-ой симфонії Дмитра Шостаковича вона проникливо прочитала поему Евгена Евтушенко «Бабин Яр». Зал її слухав, затамувавши подих, зі сльозами на очах. Звичайно, не обійшлося без застілля, бо ніщо так не обєднує, як розподілене лихо, спільна подія і сумісна трапеза. Жертви Голокосту є жертвами «Всеспалення». Тому, поки горить «Скорботна свічка пам’яти святой», є надія, що між людями різних націй будуть панувати тільки злагода і любов!
