Старий рік готується здати свої позиції, людство перебуває в очікуванні цілої низки свят, перше з яких – Католицьке Різдво. З цього приємного приводу у нашій онлайн-бібліотеці просто нагадаємо кілька чудових творів всесвітньо відомих письменників.
Почнемо з Ернеста Теодора Амадея Гофмана – німецького письменника-романтика . Його чарівна різдвяна казка «Лускунчик і Мишачий король» — це неймовірна історія про принца, який завдав шкоди мишам і за це був зачаклований у Лускунчика – іграшку, якою можна було лущити горішки. Він, як новорічний подарунок, опинився у чудової дівчинки Марі, яка й допомогла справжньому герою подолати Мишачого короля та його чари і знову стати принцем.
Щоразу, читаючи цю казку, сподіваєшся: навіть дорослі вірять у дива, нам всім обов’язково слід стати добрими, чуйними, позитивними, мати таке золоте серце, як у дівчинки Марі. Вона дарує нам надію, закликає ніколи не впадати у відчай, яким би безнадійним не здавалося життя – адже наполегливість і віра у добро обов’язково переможуть будь-які перепони і негаразди.
Казки іншого автора – Ганса Християна Андерсена – читають більш, ніж на ста мовах світу. Геніальний казкар бачив дивовижне й чарівне навіть у звичайних речах. Ось, наприклад, сумна, мудра й правдива історія про маленьку Ялинку, яка росла в лісі серед інших дерев, птахів та звірів. Вона не раділа сонцю, лісовому простору, літньому вітерцю, співам птахів, а мріяла про щось…
Побачивши одного разу, як її лісових сестер зрубують сокирою люди і кудись відвозять, Ялинка стала мріяти про таку ж долю. І її заповітне бажання здійснилося – зрубану мрійницю привезли на
Різдво у багатий будинок, поставили в діжку із землею, наділи маленькі свічки, лялечки, волоські горіхи, яблука, а верхівку прикрасили золотою зірочкою. І ось запалили свічки – який блиск, яка пишність!
Ялинка тремтіла всіма своїми гілками і відчувала радість. Залу заповнили діти, вона була безжурна й безпечна, адже збулася її найзаповітніша мрія. Але щастя тривало недовго – відразу після свята дерево прибрали на горище і всю зиму воно провела у напівтемряві, і тільки миші слухали її казки .
«Все пройшло, пройшло. І хоч би я раділа, поки був час! А тепер … все пройшло, пройшло! Кінець, кінець! Все на світі має свій кінець!» ,- мовило бідне дерево…
Недитяча, фатальна і дуже повчальна казка. Кому не знайомі думки про те, що ми були б щасливими, якби мали те, чого поки немає, або якщо жили б не тут, а зовсім в іншому місці? Як часто ми самі собі створюємо перешкоди для відчуття щастя тут і зараз.
Напередодні Новорічних свят буде доречним згадати і твори інших письменників. Зокрема, «Різдвяну пісню» «батька англійського Різдва» Чарльза Діккенса. Нею автор заклав підвалини своєрідної «різдвяної філософії», яка досі культивується не лише в Англії, а й у всьому Західному світі. Саме цьому великому письменнику випала честь «відкрити» різдвяну тему в англійській літературі, як до нього це вже зробили казкарі — Гофман у німецькій та Андерсен у датській.
«Різдвяна пісня у прозі» (Різдвяне дійство за участю Духів) – це повість про скупого багатія Скруджа, якого у Святвечір відвідують три різдвяні духи — Покровитель минулого Різдва, Покровитель теперішнього Різдва та Покровитель майбутнього Різдва. Милі посланці небесного
світу проводять зі старим жаднюгою виховну роботу в щонайкращих християнсько-просвітницьких традиціях: перший нагадує Скруджу про щасливі дні його юності, другий показує соціальні проблеми сьогодення, що заважають святому дню стати по-справжньому радісним, а третій
відносить бідолаху до цвинтаря, куди той обов’язково потрапить, якщо не виправиться. Як і належить, після такої «екскурсії», що насправді була лише страшним сном, містер Скрудж перевиховується та стає милосердним християнином і добрим громадянином.
Які ж Різдвяні свята без «Різдвяної ночі» не професійного письменника, а доктора Клемента Кларка Мура? Він народився у Нью-Йорку, все життя мешкав у одному й тому ж великому будинку на Манхеттені, який мав назву «Будинок Челсі». (Треба зауважити, що навіть тепер увесь тамтешній округ так і називається «Район Челсі» — як пам’ять про споруду Клемента Мура).
Напередодні Різдва 1822 року, коли діти вже вивісили свої панчішки, аби Санта-Клаус міг покласти в них подарунки, Мур, в якості батьківського різдвяного подарунка, прочитав їм вірші, спеціально написані ним до свята. Так була створена «Різдвяна ніч».
Клемент К. Мур і не думав оприлюднувати свій «домашній» твір – поклавши рукопис у стіл, він про нього не згадував. Однак один з друзів родини Мурів записав вірші і переслав у газету Troy Sentinel («Трой Сентинель»), де до наступного Різдва їх вирішили надрукували, правда, без імені автора, назвавши «Візит святого Миколая».
Незабаром вони були перекладені багатьма мовами і навіть надруковані шрифтом Брайля – для незрячих дітей. Так Клемент Кларк Мур досить несподівано для себе став класиком американської літератури.
«Різдвяна ніч» витримала багато перевидань по всьому світові. Ілюстрували її чимало видатних художників, додаючи щоразу все нові штрихи до портрету дідуся Санта-Клауса. Виправдовуючи очікування книголюбів, гідним спадкоємцем цієї чудової традиції виступив всесвітньо відомий австралійський художник Роберт Інгпен. Його ілюстрації повною мірою передають чарівні почуття очікування свята, наповнюючи серця читачів теплом та радістю. Неймовірної краси роботи художника, безумнівно, дають право назвати це видання книгою-картиною.
Святкову естафету доктора Кларка немовби підхопила Фенні Флегг. ЇЇ «Різдво і червоний кардинал» — справжня різдвяна казка від класика сучасної американської літератури.
…Наляканий лікарським діагнозом Освальд Т. Кемпбелл біжить з холодного сирого Чикаго на південь країни у гостинне містечко Загублений Струмок, де збирається зустріти своє останнє Різдво. Нічого позитивного від глушини він не очікує, але реальність виявляється зовсім не такою, якою втікач себе уявляв. Життя в Загубленому Струмку хоч і розмірене, але вельми незвичайне та навіть дивне. І жителі містечка теж незвичайні.
Листоноша приносить кореспонденцію… на човні. В єдиному магазинчику господарює маленька червона пташка на ім’я Джек. Дами містечка таємно творять добро, об’єднавшись у езотеричне товариство під назвою «Великі горошинки». А сам Освальд стає раптом головною
фігурою місцевого світського життя.
Разом з наближенням Різдва починають відбуватися цікаві події, які змінять не тільки долю головного героя, але й усіх мешканців Загубленого Струмка.
Роман Фенні Флегг – книга для всіх, хто скучив за добрим словом і красивою історією, це справжня різдвяна казка, яка повна звичайнісінького чарівництва, що під силу багатьом – варто цього лише тільки дуже захотіти!
У пошуки Різдва спрямовує читача талант шотландської письменниці Лії Флемінг. З перших же сторінок її роман занурює його у атмосферу суворої сніжної зими Йоркшира, де серед безкраїх полів розташоване старовинне родове помістя Сноуденів — Уінтергілл. Провідником по гучних, захололих кімнатах стає привид колишньої власниці, яка мешкала тут майже п’ятсот років тому. І ось ми вже з вами, піддавшись магії цього особливого місця, обстежуємо будинок і околиці в компанії Кей та її доньки Іві.
Роман «У пошуках Різдва» зачаровує описами природи і таємничою атмосферою, знайомить зі сміливими, благородними героями, полонить історіями минулого та тримає у напрузі передчуттям небезпеки. Читати його – все одно, що слухати розповіді бабусі в зимовий вечір біля каміну: оживають портрети, що висять над сходами в будинок Сноуденів, і кожен з цих суворих предків прагне розповісти свою історію. Тріщить вогонь в каміні — і ось уже в його оманливих відблисках бачаться примари…
Ця історія – не виключно чарівна казка, а правдива й часом пронизлива розповідь про любов і втрати, про розчарування і образи, які отруюють життя найближчих людей. Але любов і сміливість, нарешті, подолають усі негаразди та труднощі, Кей та Іві вдихнуть нове життя у старий будинок, повернуть до нього дух Різдва і подарують надію на відродження мешканців.
Перечитайте ці твори самі та з дітьми у дні очікування Різдва Христового! Ми впевнені, що ваші душі наповняться теплим світом, ви відчуєте справжні хвилини передчуття одного з найвеличніших свят людства.
Відділ абонемента Центральної міської бібліотеки імені Франка.
Стиль і орфографія автора збережені
