Рубрика “Порадимо_ЦМБ” від співробітників iнформаційно-бібліографічного відділу ЦМБ імені І. Франка продовжує знайомити вас з найдивовижнішими книгами з фонду нашої бібліотеки! І наша сьогоднішня повинна особливо запасти в душу усім, хто жив за часи «совку та руїн по ньому», хто «виріс і зміцнів як міг, радше не завдяки, а всупереч усьому, що з ним відбувалося».
«Щасливі голі люди» Катерини Бабкіної – це тематично об’єднаний цикл оповідань про щастя або, якщо точніше, про те, що стається з нами перед ним. Ніякого сексуального контексту – адже оголені тут насправді зовсім не тіла… Безперечно дуже цікаво читати про чиєсь життя, його перипетії. І журба, і радість, і сльози є тут, і Україна всередині її, і Україна поза її кордонами. Попри веселу і іронічну назву “Щасливі голі люди”, книжка дуже щемлива, наповнена якоюсь невловимою тугою за втраченим, колись дуже цінним, але бездарно розданим. Це сум, але сум дуже світлий.
Тут і 90-ті, і період Майдану. Ключовим моментом збірки є те, що в ній присутні сильні жіночі образи, дівчата, які стоять за себе, боряться, опинившись наодинці з ворогом, утричі міцнішим за себе.
«Щасливі голі люди» – це твір про те, що щастя не в якихось матеріальних речах, що треба відкинути все другорядне і неважливе, оголити душу — тоді зможеш бути щасливим.
Особливої уваги варто оповідання «Костя», але попереджаємо – сльози під час його прочитання цілком можливі.
Радимо книгу «Щасливі голі люди» всім, але якнайбільше – людям, котрі так занурилися у буденність, що зовсім вже й не пам’ятають, що таке щастя.
Стиль і орфографія автора рецензії збережені
