Сьогодні в огляді — нове ім’я в сучасній українській психологічній прозі! Ольга Ігорівна Саліпа — українська письменниця, поетка, журналістка. Членкиня Національної спілки письменників України. Народилася в 1986 році у смт Гусятин на Тернопільщині. У 2008 році закінчила Кам’янець-Подільський національний університет за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова та література. Англійська мова та література».
2020 року її роман «Оля» про Ольгу Кобилянську здобув 1-шу премію літературного конкурсу «Коронація слова». Ольга Саліпа авторка таких творів із цикла «Ретророман», як «Будинок на Аптекарській», «Брошка гімназистки» та «Пташка на долоні», романів «Облудниця», «Зламані речі» та ін.
Сьогодні, шановні читачі, пропонуємо вашій увазі новий цикл письменниці — «Дикі паростки» — «Дерево роду» та його продовження – «Без права повернення». Це надзвичайно захоплива історія однієї родини, де є все : життя, любов, історія, цінності і традиції.
Дерево роду. Дикі паростки. Книга 1
Кінець XIХ століття. Двоє братів, Богдан та Іван Луцики, колись захопилися однією жінкою — повією Магдою. Минули роки. І вже Іванові сини, Петро й Семен, спалахують таємною жагою до однієї дівчини Сабіни. Час великих історичних зламів і громадянських війн. На полі битви проливається українська кров у бою під Крутами. Петро стає до лав Галицької армії. Семен страждає від мук нерозділеного кохання та ненависті до власного брата, поки не зіштовхується з колишньою коханкою батька — тією самою фатальною блудницею Магдою. У серці спалахує заборонена пристрасть. За спинами братів чатують НКВДисти та зрадники, країна здригається від зламних подій. Крізь тонкий серпанок прорвуться темні гріхи батьків і синів — помилки, які спокутувати дітям дітей. Історія, що почалася з ненависті, триватиме ще не одне покоління.
Без права повернення. Дикі паростки. Книга 2.
1960 рік. Брати Петро і Семен звільнилися з таборів ГУЛАГу, проте й далі скніють у спецпоселенні в Сибіру як «мінусники». Прагнучи повернутися на батьківщину, до дружини Сабіни та дітей, Петро з двома товаришами вирішують утікати. Однак спроба втечі виявилася невдалою. Чи міг Семен зрадити й підставити брата, адже поміж чоловіками задавнена недовіра? А тим часом у Гусятині з вини Семенової дружини, акушерки Степанії, гине дитина члена партії, і, щоб порятувати себе, жінка перекладає провину на Сабіну…
Однак прийде час кожному віддавати борги, розплачуватися за скоєне чи навпаки — повертати втрачене. Час справедливості і спокути…
Це історія про важкі вибори, гідність, сімейну вірність і спокуту, що торкається серця й змушує замислитися над ціною свободи. Усі книги циклу читаються легко, на одному подиху, але мають одну велику «ваду», втім, як і у всі книги Ольги Саліпи — не можливо відірватись, доки не перегорнеш останню сторінку!
У цьому циклі є ще й 3-я книга. Її поки що немає у фондах нашої бібліотеки, але обов’язково буде!
Стиль та орфографію автора рецензії збережено
