Продовжуємо знайомити вас з новинками художньої літератури, яка нещодавно поповнила книжковий фонд абонемента ЦМБ ім. І. Франка.
Сергій Батурин (справжне ім’я — Онищенко Сергій Володимирович) — український письменник, автор романів і повістей, поезій та публіцистичної хроніки «Українські невільники Третього Рейху», лауреат низки літературних премій. Закінчив філологічний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького. Працював учителем у Києві, служив у лавах Збройних Сил. Член Національної Спілки письменників України.
У червні 2019 року вийшов його історичний роман “CLAVUS DOMINI”. У своєму новому романі автор долучається до когорти тих, хто й досі шукає відповідей на прадавнє питання: ким був той «розбійник Варавва», що його згадують усі четверо євангелістів? Чи насправді він був знайомий з Ісусом, і чому єрусалимський натовп наполягав на його помилуванні, а римському префекту Понтію Пилату довелося «вмивати руки»?
Ієхошуа бен Зерах — син пекаря з Ієрушалаїма. Його батька на очах малого розіп’яли на хресті за участь в повстанні проти римлян, що насмілилися осквернити Ієрушалаїмський Храм, священний для юдеїв. Саме тому хлопець з дитинства ненавидить римських імператорів та їхніх богів, легіони, арени, податки та закони. Але попри цю нелюбов до всього латинського, Ієхошуа подався служити до їхнього війська, бо це могло врятувати його матір та діда від євреїв-стражників, які хоч і свої, але гірші від чужинців і можуть забрати все, що у тебе є. Сім’ю ж вояка римського допоміжного війська ніхто не зачепить. Все ж парубок недовго прослужив. Не зміг миритися з несправедливістю, тому і став дезертиром. Відтоді йому довелося красти і вбивати не тільки на полі бою. Але про своє життя він зміг задуматися лише, коли ніч просидів у в’язниці з «Тим Чоловіком» , якого всі називали Сином Божим, а римляни засудили до страти на хресті. Ієхошуа бен Зераха помилували і відпустили як Варавву. І відтоді це стало його новим ім’ям. Це альтернативна історія подій двохтисячолітньої давності, і автор свою увагу зосередив саме на житті Варавви.
Письменник майстерно змальовує римський і варварський світ на початку І тисячоліття нашої ери, багато уваги приділяє провінції Юдеї, зупиняється детально на періоді правління Ірода Великого, яскраво описує життя звичайних людей, взаємовідносини між євреями та загарбниками-римлянами. Але все ж таки головним героєм книги є Варавва, походження імені якого ви, шановні читачі, дізнаєтеся лише в кінці книги. Він не завжди був вбивцею і розбійником, але життя змусило його ним стати, пройшовши шлях від римського легіонера і закінчуючи прийняттям учення Христа.
Книга яскрава, змушує задуматися, а, якщо після прочитання книги у вас залишаються певні міркування та роздуми, значить вона вже варта уваги!!!
А у 2023 році вийшло продовження історії Варавви «Спис римського сотника».
У цьому романі Сергій Батурин пропонує власну відповідь на одне з найзагадковіших питань біблійної історії: ким був той сотник, що завдав останнього удару розп’ятому Ісусові, і чому більшість християнських церков досі вважає цього воїна святим, а його спис — чудодійною реліквією. Про нього згадує євангеліст Іван, не називаючи імені, євангеліст Марк називає його «сином Божим», і лише в апокрифічному євангелії від Нікодима вперше називається справжнє ім’я цього римлянина — «Лонгин».
Автор простежує історичний шлях Списа Долі, як у Середньовіччі називали спис Лонгина, аж до тих днів, коли на цю реліквію відкрили полювання нацистські бонзи у сподіванні, що його магічна сила забезпечить Німеччині непереможність на полі бою. І, хоч як дивно, на цьому примхливому шляху на читача чекає нова зустріч із героєм попереднього роману Сергія Батурина «Clavus Domini» — людиною, яку сучасники знали як «розбійника Варавву».
Стиль та орфографію автора огляду збережено
