Пропонуємо вашій увазі декілька книг сучасного українського письменника, журналіста, редактора літературних антологій – Юрія Павловича Винничука. Його романи характеризуються складними сюжетами, глибоким розкриттям дилем, психологічним аналізом людей, проникненням у соціальні та історичні події. Юрію Винничуку майстерно вдається поєднувати реальність, вигадку та містику в одній історії так, що читаючи твори, кожен міг з головою в неї зануритися.
Сьогодні в огляді твори у жанрі на межі ретродетективу й політичного трилера – серія про пригоди «Нічного репортера».
Перша книга з представленого циклу – «Вілла Деккера».
Події розгортаються напередодні Другої світової війни у Львові, де тривожно відчувається оця передвоєнна епоха, коли до вторгнення лічені дні, але ніхто не певен, що ж буде далі. У цей час у місті з’явився таємничий маніяк – Цинамоновий душій. Його жертвами стають молоді дівчата. Починається розслідування. За справу, окрім комісара львівської поліції Романа Обуха, береться його друг, репортер газети «Новий час» Марко Крилович, відомий своїми кримінальними репортажами.
Головний герой опиняється в епіцентрі заплутаних подій, пов’язаних з вивезенням євреїв до Палестини, які почали зникати, не потрапивши у потрібне місце, нацистськими організаціями і таємними змовами. Сюжет заплутаний, купа таємниць, які тягнуть за собою інші. Змови, злочини, підпільна діяльність – все дуже цікаво та інтригуюче.
У другому романі серії — «Аґент Лилик» — продовжуються пригоди, описані у «Віллі Деккера». Тепер події відбуваються під пильним оком НКВД.
Нічний репортер Марко Крилович разом з колишнім комісаром поліції знову полюють на таємничого серійного душія.
Оскільки всі жертви якимось чином пов’язані з Марком, чекісти його випускають з тюрми і використовують як приманку. Окрема інтрига зав’язується довкола зникнення архіву посольства Нідерландів, який приковує увагу і чекістів, і підпілля, і нашого героя, і самих голландців.
Перед читачем постає Львів, що втратив своє обличчя, але ще не пристосувався до нового. Процвітає контрабанда і серед колишніх злодіїв, як представників пролетаріату, класово близьких для нової влади, і серед чекістів, які продають голландцям сировину за алмази з Південної Африки.
Львівські батяри (авантюристи) змушені шукати оригінальні способи заробітку, а Марка туго стягує червоний спрут, не випускаючи зі своїх мацаків. Чи виконає він нове приголомшливе завдання чекістів? Зрада та спроби знайти справжнього ворога — усе це створює атмосферу невизначеності та постійної напруги, що не дає змоги відірватись від книги до останньої сторінки.
Книга третя – «Алмази з Танжера». Головний герой продовжує працювати на НКВС, однак ця робота така собі. З одного боку, органи йому не особливо довіряють, і, Марко змушений підкріпити свою благонадійність діями, усунувши «ворога народу», а насправді влади, з іншого – він узагалі не хоче цього робити.
Йому більше до душі розгадувати таємниці, «докопуватися» до істини, розслідувати карколомні справи. Тож якраз бажання Марка Криловича здійснюються. Він разом із досвідченою агенткою вирушають на пошуки контрабандних алмазів у колоритний Танжер. А значить, шановні читачі, ми знову на порозі пригод, таємниць та відкриттів…
Стиль та орфографію автора огляду збережено
