Про цю книгу писати дуже важко, настільки вона незвичайна, висуваючи інший погляд на відомі події земного життя Христа. Письменник виявив певну сміливість, приєднавши свій голос, авторське бачення до вже наявного у віках музичного Євангелія І. І. Баха («Пристрасті за Матфеєм», «Пристрасті за Іоанном»), іконографії до полотна художників від епохи Відродження до ХХ століття, що зафіксували всі епізоди Нового Завіту.
Папа Римський оголосив книгу єретичною. І, справді, вона може ввести в збентеження і тих, хто прихильний до таїнств церкви, і тих, хто ще не укріплений у вірі.
«Євангеліє від Ісуса» утримує увагу читача з першої до останньої сторінки, але коли його закриваєш, починаються роздуми.
Сама розповідь розгортається єдиним смисловим потоком, у якому епічна об’єктивність змінюється то поетичною височиною, то пронизливою емоційністю.
Головне, що, на мій погляд, відрізняє це «Євангеліє», — це тісний союз Бога і Диявола, які разом супроводжують і спрямовують життя Христа від його зачаття, різдва і аж до зумовленої хресної смерті. Вустами самого Бога сказано: «Щодо Бога, стосується і Диявола», він — підручний Бога, який грає відведену йому роль у поставленій Господом виставі, підштовхуючи Христа до зумовленої йому місії. У Диявола багато облич — жебрак, що повідомляє Марії, що вона стане матір’ю, Пастир, у якого Ісус проводить чотири роки, пасучи його незліченних овець, він присутній під час розмови Бога з Христом, коли Ісус вимагає відкрити відведену йому роль. А мета Господа — розширення свого впливу на весь світ, для чого потрібна жертва, Його Син, якому поклонятимуться, а через нього Батькові (це майбутня католицька релігія та церква). На вимогу Ісуса Бог відкриває йому те, що буде після його розп’яття, і ці картини річок крові за віру в Нього жахає Христа. Такою ціною він не хоче посмертної слави. Але усвідомлення того, що Господом уже все змодельовано на віки вперед, змушує Христа вимовити слова «Хай буде воля Твоя». Але останніми словами, вже на хресті, будуть «Вибачте, люди, Йому, бо не знає, що творить». Релігійні війни, страти, чвари, багаття інквізиції, які мають у ньому витік, за Христом, не можна виправдати. Таким у письменника суворим, навіть жорстоким постає Бог і таким, що переступив через себе, в ім’я урочистості Батька Небесного. Христос, який також і Син людський, обранець, який не знає про своє обрання, творить чудеса (силою Господа), який пізнав любов земну до Магдалини, яка пішла за ним до кінця. Дійсно, за дві тисячі років існування християнство охопило весь світ саме завдяки Христу, який став дороговказною зіркою для людей, які шукають істини, світла, любові в цьому все ще конфліктному та жорстокому світі. І підтвердження цього «Євангеліє від Ісуса» сучасного письменника Ж. Сарамаго.
Постійна читачка бібліотеки Наталія Бачиніна
Стиль та орфографію автора рецензії збережено
