Цей роман відноситься до «сімейних хронік», в яких простежується життя роду, сім’ї, їх нащадків протягом певної доби. Якщо в XIX столітті такі твори були об’ємними, розрахованими на довге, вдумливе читання (яскравий приклад — «Сага про Форсайтів» Д. Голсуорсі), то тепер динамізм нашого часу вніс свої корективи — виклад подій став спресованим, що дається крупним планом.
Роман французької письменниці Т. Ревей охоплює період, насичений найбільш катастрофічними подіями ХХ століття – від І-ї світової війни до 70-х років. У центрі оповідання династія міхувальників Фонтеруа, схрещення доль різних гілок роду.
Мирне життя Парижа з показами мод, світським життям, процвітанням хутряного бізнесу сім’ї Фонтеруа, бурхливим особистим життям головних героїнь Валентини та її дочки Камілли, які шукають любові та свободи, переривається війнами, зародженням фашизму.
Читаючи розділи, що описують окупацію Парижа, бомбардування, виття сирен, геноцид, ми бачимо до болю знайому картину.
Ми не з чуток знаємо все це. В умовах ХХІ століття розкривається та сама природа війни — хаос, бажання однієї країни розширити свою імперію за рахунок інших країн. І вибір перед людьми стоїть той самий — допомога людям, порятунок їхніх життів (як роблять Валентина, Камілла, Олександр) чи співробітництво з ворогом.
Авторка показала і не менш жахливі реалії післявоєнної Європи із задушенням демократичних свобод з боку СРСР, що переміг, неможливістю легально вибратися з країн соцтабору до країн Західної Європи.
Такий цей роман із його багатоплановістю, розгалуженістю сюжету, переплетенням особистих доль героїв із глобальними потрясіннями епохи. Жанр сімейної саги показує свою актуальність і в наш час, насичений не менш драматичними історичними подіями.
Постійна читачка бібліотеки Наталія Бачиніна
Стиль та орфографію автора відгуку збережено
