«Яблука Єви» — драматична історія від фіналістки конкурсу «Коронація слова-2021» Христини Коціри. Цей роман розповідає нам про вирвані сторінки з історії України, зокрема про лінію Керзона та великі переселення людей.
Все добре було у вродливої Єви – коханий чоловік, діти, батьки. Але історія тих часів вносить свої правила. Їх переселяють, а батьків спалюють в хаті разом із сестрою. Так діє радянська влада на території України. Рятується тільки маленька племінниця, яка всі жахи бачить на власні очі.
Біль охоплює молоду жінку, яка cвоїми руками збирає кістки вбитих рідних. Її підтримують діти і чоловік, даючи сили жити далі. Важке життя у Єви на новому місці. Це для неї чужа земля. Важко і чоловікові, який, аби врятувати родину від злиднів, погоджується на дике доручення радянської влади — перенести з поля статую Богородиці. Потім все життя не може це собі пробачити, і незабаром гине на полі від нещасного випадку, а сама Єва хоронить маленького сина.
Роман пронизаний болем людей. Тих, хто жив у страшні часи. Вони трималися. Дуже важка доля була і у Ванди, яка допомагала хлопцям із лісу. ЇЇ впіймали, бо донесла найкраща подруга, але дівчина вижила, не зламалася, нікого не виказала, хоча перенесла арешти і катування. Одного разу вони зустрінуться з Євою. Дві жінки, які могли бути щасливими, якби народилися в інші століття.
Роман перегукується із сучасністю. Онука Єва – Ірина, шукає сенс життя і знаходить його в зоні АТО. Тепер не тільки бабуся, але й онука знає страшне слово – «війна».
Книга «Яблука Єви» — роман про зв’язок поколінь, про те, що треба знати свою історію, треба бути сильним та ніколи не ламатися. Роман відкриє історичну правду. Цю книгу неможливо прочитати без сліз.
Стиль та орфографію автора рецензії збережено
