21 січня в бібліотеці № 7 відбувся захід «Свято української пісні», присвячений 400-річчю берегині українського роду, легендарній співачці і поетесі часів Богдана Хмельницького — Марусі Чурай. Присутні поринули у ті далекі часи, коли в муках народжувалась незалежність української землі, коли серед кривавих битв, тяжкої праці й нестатків проросла й розквітла пісенна душа України.
Завідуюча Наталя Слягузова привітала присутніх і звернула увагу на книжково-ілюстративну виставку «Берегиня українського роду». Виставка розкрила спадок дівчини з Полтави, яка власними віршами виспівала українську душу.
Тетяна Рогач розповіла, що легендарна народна співачка, за переказами, жила в Полтаві і була дочкою козака, полтавського урядника Гордія Чурая, який був проповідником антипольського повстання і загинув у польському полоні лютою карою. Її трагічна доля відображені у її піснях.
Мотиви Марусиних пісень стали сюжетом для багатьох художніх творів, зібраних на книжковій виставці. Це повість Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала», історичного роману Ліни Костенко «Маруся Чурай», Степана Руданського поема «Розмай» та інші твори.
Про долю пісень Марусі Чурай, їх значення для української культури різних часів історії України розповіла бібліотекар абонементу Інна Федосєєва. У рубриці «Вінок шани» Інна представила образ Марусі Чурай в літературі, в цитатах, у віршах, у піснях, у філателії, у скульптурі, у кіномистецтві, у портретах.
Лідія і Іван Гора прослідкували долю Марусі у зв’язку з долею України того часу. Тамара Жулинська та Людмила Вашковська читали вірші, присвячені легендарній піснярці. Таміла Цимбаленко, Наталія Павленко та Варвара Клапчук співали українські пісні.
Присутнім були показані відеоматеріали. Пісні Марусі Чурай подарували виконавці з гурту «Співучі серця» під керівництвом Таміли Цимбаленко.
