Шукаєте щось легке, мотивуюче та корисне, але від пафосного «Просто повір у себе!» вже нудить? Тоді зверніть увагу на «Бог завжди подорожує інкогніто».
Художня проза, що читається легко, не перевантажує мозок і, при цьому, наповнена дієвими психологічними прийомами.
На перший погляд може здатися, що книга – набір популярних цитат із підручників по саморозвитку. Проте саме тут ви знайдете не тільки теорію з психології, а й практичні завдання, які можна брати і використовувати у своєму житті.
Це історія про Алана, пересічного офісного працівника, який втратив смак до життя. Складне дитинство, невпевненість в собі, позиція жертви, небажання брати відповідальність за своє життя та «контрольний постріл» – зрада коханої людини, привели його на Ейфелеву вежу. Але не заради чудового краєвиду, а щоб зробити свій останній крок у житті.
Та випадок руйнує його плани. Людина на ім’я Дюрей (чи може сам Бог?) в останню мить зупиняє Алана і робить божевільну пропозицію. На кону – життя.
Ця книга ніби курс психотерапії, де ми можемо спостерігати на реальних прикладах, як змінюється життя героя і він сам, завдяки певним діям. Не теорії і самонавіюванню, а саме активним діям!
Це приклад того, як маленькими кроками, можна змінити себе, а потім і світ.
Автор простими словами пояснює складні психологічні процеси, наглядно показує роботу великої компанії, стилі управління та взаємодії з командою та оточенням, цілі та цінності компанії, які ведуть до успіху або провалу, техніки НЛП, особливості мови тіла та сценарії, якими ми керуємось у житті. Цікаві, часом несподівані завдання допомагають герою вибудовувати нову картину світу та рости, як особистість.
На протязі сюжету, ми бачимо, як Алан поступово виходить з позиції класичної жертви та починає керувати своїм життям, задавати ритм потрібним саме йому подіям і, більш того, мотивує на зміни інших.
До речі, завдання Дюрея можна сміливо використовувати і в реальному житті, адже вони засновані на реальних психологічних дослідженнях. Готуйте нотатки та приємного занурення у хорошу книгу.
Стиль і орфографія автора рецензії збережені