Бібліотека №44 в книжкових оплесках «Читаючи — зростай!» аплодує автобіографічній музичній новелі в стилі модернізму української письменниці, «Гірської орлиці», Ольги Кобилянської «Valse melancolique» ( «Меланхолійний вальс»).
У трьох героїнь твору доля складається по-різному.
Марта — вчителька, виходить заміж, стає зразковою дружиною і дбайливою матір’ю. Вміє любити людей, а не тільки себе.
Ганна належить до жінок-інтелектуалок нового типу, які почали з’являтися в Західній Україні в XlX ст. У її висловах звучать феміністичні нотки: «Будемо людьми, що не пішли ані в жінки, ані в матері, а розвинулися так уповні.» Але не так сталося, як гадалося…
Ганна поїхала до Рима, де заводила вільні стосунки, а через три роки повернулася додому з дитиною, але без чоловіка, бо не зійшлася з ним поглядами. Хлопчик залишився без батька через егоїзм героїні: вона жила мистецтвом заради мистецтва. Ганна спричинила й смерть подруги, кинувши необережні слова…
Трагічно склалася доля Софії, яка є втіленням Музики, має великі успіхи в грі на фортепіано. Душа її поранена нещасливим коханням, помирає мати, а дядько, який мав дати кошти на навчання у Віденській консерваторії, одружується та відмовляється фінансувати племінницю. Звук розірваної струни фортепіано став останньою краплею для змученого серця. Дівчина помирає.
Три долі, три типи жінок, але об’єднує їх пошук краси, незалежності, утвердження самодостатності.
Мотив вальсу пронизує всю новелу, яку в 1990 році екранізували на Київській кіностудії імені О. Довженка.
Твір заслуговує на прочитання.