«Сестри Річинські» — відомий роман Ірини Вільде, української письменниці. Це монументальний твір-епопея, сімейна сага, дія якої відбувається на Галичині у час Першої світової війни та міжвоєнний період. Авторка описує традиції і звичаї Західної України 30-х років XX століття.
Тонкий психологізм, особливість мови персонажів, драматизм і комічність зображення роблять твір цікавим та захопливим для широких читацьких кіл. Роман «Сестри Річинські» називають українською «Грою престолів», тільки без драконів.
У центрі твору — розповідь про родину католицького священника та життя п’ятьох сестер — Катерини, Зоні (Софії), Ольги, Нелі і Слави.
Після несподіваної смерті батька, греко-католицького священника Аркадія Річинського, сестри і їхня мати Олена опиняються сам на сам із фінансовими труднощами у сучасному їм патріархальному світі.
Аркадій Річинський, рятуючи себе і свою родину, обмовив одного з односельців, Ілька Савицького, у колаборації з російськими солдатами.
Коли в селі змінилася влада, його викликали на допит австрійці. Дізнавшись про це, селяни не пропустили нагоди помститися Аркадієві, словом, і ділом. Врешті той помирає від крововиливу в мозок, почувши в’їдливу репліку з зали Олекси Загайчика під загальний мстивий сміх. Родина довго не знає, що саме сталося на вічі і хто «вбив» їхнього батька. На 51 році свого життя він помирає.Ці події призвели сім’ю до матеріальної кризи.
Кожна із п’яти дочок намагається влаштувати свою долю, керуючись особистими уявленнями про моральність і щастя.
На сторінках роману можна простежити глибокі внутрішні переживання кожної з героїнь, боротьбу жінок за свою унікальність та щастя, соціальну нерівність, складний моральний вибір, що впливає не лище на життя, долю, майбутнє жінки, що цей вибір зробила, а й на долю всієї родини.
Авторка показує життя родини Річинських на тлі складних суспільно -політичних процесів та обставин того часу. У підсумку, жінки обирають різні професії та здобувають нові суспільні статуси, виявляючи такі нібито «нежіночі» якості, як розум та сила волі.
Попри радянську цензуру й деякі вимушені компроміси з соціалістичною дійсністю, «Сестри Річинські» не втратили художньої цінності та стали найбільшим творчим досягненням авторки. У 1965 році Ірина Вільде отримала за свій роман Шевченківську премію.
Стиль та орфографію автора рецензії збережено
