Це чудова книга про незвичайну Бабусю і таку ж незвичайну, не за віком розумну 7-річну онучку Ельзу, що створили свій казковий світ – королівство Міамас. Твір змушує читача думати, посміхатися, сумувати, спостерігати, як казка та реальне життя переплітаються, проникають одна в одну.
Казка завжди була для людини можливістю зберегти довіру до чудового, не даючи остаточно загрузнути у прозі життя. За словами німецького поета-романтика Новаліса, у казці панує природна анархія, таємничість, безлад, свобода. Казка зближує нас зі світом сну та посмертним існуванням, тонким світом і пам’ять про який він приносить у земне життя.
Хто зберіг дитячість душі до старості — відкриті до того, що в казці стираються межі часу та простору. Літають люди та тварини, розмовляють птахи, силою уяви можна створити все. Саме таку Країну – Спросоння, в яку можна потрапити на хмарах-тваринах на межі сну та неспання і створила Бабуся для внучки. Їм обом важко жити в заданих суспільством рамках, обмеженнях, тому Королівство дає крила їхнім волелюбним натурам бути різними, непередбачуваними. Казки вчать Ельзу бути безстрашною, захищати тих, хто потребує захисту.
Світу потрібні казки, історії — тому в Міамасі їх постійно створюють, а найкращі, що світяться як ліхтарики, збирають у мережі і з гори випускають на світ, щоб вони жили, ширяли в просторі, знаходячи своїх читачів.
Можливо, хтось, прочитавши цю сучасну бувальщину-казку, підніме голову від землі, від турбот про хліб насущний і подивиться на небо, сподіваючись побачити хмари-тварини, що пливуть, які можуть будь-якого мрійника перенести в Країну уяви і чудес. Книга може стати гарним подарунком на Різдво, яке саме собою є Дивом.
Читач бібліотеки Наталія Бачиніна
Стиль та орфографію автора відгуку збережено
