Вважається, що справжнє кохання варто зачекати. Є прихильники іншої думки, що за кохання треба боротися. Авторка серії романів «Лондонські хроніки» Місіс К. занурює читача у любовні інтриги та життєві ситуації, які дають можливість відчути переживання героїв і пережити з ними різні історії кохання.

Роман Фредріка Бакмана «Ми проти вас» – це продовження «Ведмежого кута» і воно не поступається йому! Це було дуже круто!

Сьогодні наша бібліотека рекомендує до прочитання історичну та пригодницьку прозу. У цьому історичному романі на вас чекають дивовижні пригоди і розповіді про долі незвичайних людей. Книга, яку варто прочитати, щоб відчути дух епохи: втілитись в атмосферу екзотики і національного колориту, зазирнути у тогочасні інтриги та чаклунство, почати розгадувати загадки старовинних рукописів та запам’ятати  давні пророцтва., що вони віщували нашій Україні.      

Про самовдосконалення, вміння вірити та вести за собою інших добре описано у повісті — притчі «Джонатан Лівінгстон, мартин» американського письменника Річарда Баха. Мартин Джонатан Лівінгстон спостерігає за щоденною боротьбою птахів за виживання і розуміє, що якщо покращити вміння польоту та маневрів, то буде легше здобувати їжу і ще залишиться час на самовдосконалення без метушні.

Христина Коціра — це передусім українська журналістка. Її перу належать статті про неймовірні повороти долі на війні, про питання національної самосвідомості, що постало із початком повномасштабного вторгнення. Але така вже, мабуть, сама суть професії журналістів: з часом і досвідом зібрані матеріали стають чітко окресленими образами, для змалювання яких журнальної сторінки буде замало. І так з’явився роман “Яблука Єви”.

Нещодавно прочитала новий твір сучасного французького ілюстратора та письменника Федеріка Пажака «Ван Гог. Іскріння». Мене завжди приваблювали історії життя великих людей, тим більше, коли в анотації йдеться про висвітлення «маловідомих та хибно витлумачених епізодах з життя Ван Гога». Ця книга мене вразила з перших сторінок, адже чорно-білі ілюстрації автора займають майже стільки ж місця, як і  біографія знаменитого художника, який залишив по себе безцінну спадщину людству. Гармонія тексту та рисунків, які потрібно читати разом — це його творчий почерк.

ібліотека № 44 рекомендує роман «Химерниця» української письменниці О. Печорної, лауреатки премії  О. Гончара. Книга про те, що  треба менше робити зла, чинити лихого. А якщо вже зогрішив, то потрібно спокутуватися. Бо, на жаль, за гріхи батьків доводиться відповідати дітям та онукам.

Хто з нас не втрачав щось, якусь річ, шкодуючи про втрату? Адже будь-який предмет незримими нитками пов’язаний із своїм власним відчуттям, спогадом. Ця невелика книга саме про сум втрат і радість знаходжень, про небайдужість людей, які повертають комусь частинку пов’язаного з його річчю життя.