Часто запитують: що будете робити по закінченню карантину.
Чесно? Я навіть не знаю. Нам з вами доведеться жити в новому світові. В тому, який ще оговтується після пандемії, в тому, який будує нові правила, закони та устрої. В тому світові, який можемо побудувати ми з вами.
Почати треба з маленького. З нас з вами. З критичного осмислення новин, з поміркованого ставлення до порад ( навіть до моїх)), з врівноважених рішень стосовно будь чого. З набуття нових навичок, це стосується не лише миття рук та соціальної дистанції, це стосується усього, що нас оточує.
Ми бачимо початок цього вже зараз. Ми по-іншому спілкуємося, по-іншому сприймаємо світ. Навіть якщо нам не вистачало елементарно часу, для того, щоб почати тренуватись чи щоб розібрати шафу, то за весь час карантину руки не дійшли навіть до планування тренувань.
Якщо нам раніше не вистачало часу для прочитання книжок, то за ці дні вдома навіть вільної години на це не маємо. Виходить, що наші звичайні слова, що нам не вистачає часу, то були відговорки. І насправді не бажання щось змінювати.
Ще в березні стрічка новин мелькотіла рясними заголовками про те, що під час карантину збільшуються сварки та бажання розлучитись. А подивіться на це з іншої сторони — якщо ще до карантину ви не знаходили спільну мову, то може після карантину вже настав той момент, коли потрібно щось змінювати?
Сьогодні в мене лише одна порада — озирніться.
Визначте — що має справжню цінність для вас.
Проаналізуйте — на що не має сенсу розпилюватись в житті.
Знайдіть — час на обійми, час на читання, час на себе.
Можливо, ці дні ізоляції нам було дано для переосмислення?
Так от — що ви будете робити по закінченню карантину?
Якщо не змінити хоч щось зараз, то і після послаблення та повернення нашого соціалізованого життя не зміниться нічого. Почніть з маленького — з прочитання книжки, на яку раніше не вистачало часу, на сніданок, не поспіхом, а біля вікна, з гарного посуду. Почніть день з обіймів ваших домочадців, з трьох хвилинної зарядки, зі склянки води з краплиною лимонного соку. Почніть новий день з посмішки.
І саме тоді на запитання, що ви будете робити по закінченню карантину у вас буде екзистенційна відповідь — я буду. Цього достатньо. Я буду робити ті речі, що приносять мені задоволення — піду до бібліотеки, візьму он той роман 17 сторіччя, сяду в скверику з філіжанкою кави та буду насолоджуватись життям.
Тетяна Поперечна, завiдуюча читальним залом ЦМБ iм. Франка
Стиль і орфографія автора збережені
